М кониський молитва

Молитва за Україну

Кониський Олександр

Нам Україну храни,

Волі і світу промінням

Нас, дітей, просвіти,

В чистій любові до краю,

Ти нас, Боже, зрости.

Нам Україну храни,

Всі свої ласки-щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай доброго світу,

Щастя дай, Боже, народу

І многая, многая літа.

Інші твори цього автора:

Дивіться також:

При використанні матеріалів сайту, посилання на УкрЛіб обов’язкове.

«Молитва» О. Кониського

Вірш «Молитва» Олександра Кониського

Боже великий, єдиний,

Всі свої ласки, щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,

Щастя дай, Боже, народу

На многая, многая літа!

Боже великий, єдиний,

Волі і світла промінням

Світлом науки і знання

В чистій любові до краю

Історія виникнення твору «Молитва»

Ця пісня більш як півстоліття була забороненою, не виконувалася на концертах, не звучала по радіо. Коли вона народилася, точно не відомо. Слова належать Олександрові Кониському, музика — Миколі Лисенкові. У 90-х роках її знали в Галичині. У 1903-му, коли автор музики перебував у Львові, вона лунала на концертах. Пісня зазнала певного пе-реакцентування: написана для дітей, після зміни окремих слів набула загальнонародного звучання. Виконувалась у школах, на церковних святах, світських концертах, як духовний гімн — спочатку в західноукраїнських землях, а протягом 1917—1920 років — і в Наддніпрянській Україні. А згодом заборонена. Не увійшла до жодного з видань творів М. В. Лисенка. Текст і музика зливаються воєдино, творять органічну цілісність.

«Боже великий, єдиний» — одна з тих духовно-патріотичних пісень, що служили і служать високій меті національного відродження народу. Пісня широко знана в усіх країнах, де проживають українці, духовно об’єднує їх із батьківщиною.

Олександр Кониський. "Молитва"

(Слова Олександра Кониського,

музика Миколи Лисенка)

Боже великий, єдиний,

Нам Україну храни,

Волі і світу промінням

Світлом науки і знання

Нас, дітей, просвіти,

В чистій любові до краю,

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний,

Нам Україну храни,

Всі свої ласки й щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світу, щастя,

Дай, Боже, народу

І многая, многая літа.

За матеріалами: За матеріалами: О.М. Авраменко, Л.П. Шабельнилова. Українська література, підручник – 6 клас, стор. 34.

На відео: Молитву за Україну (Боже, великий єдиний, нам Україну храни), написану у 1885 році, (музика Миколи Лисенка, слова Олександра Кониського) виконує Національний український народний хор ім. Г. Верьовки.

Пісенна творчість українського народу багата й різноманітна. З глибокої давнини супроводжує вона життя народу. Жоден із фольклорних жанрів не може порівнятися з піснею широтою охоплення життєвих явищ, відображення народного світосприймання, моралі, естетичних уподобань. Створена в незапам'ятні віки, вона хвилює й сьогодні правдивістю, свіжістю і щирістю почуттів, чарує поетичністю, художньою красою.

Музика – це натхнення, це світ мистецтва і кохання.

Цікаві статті, музичні новини та відео збиратимемо у цьому розділі нашого сайту.

Чому замість слова ласки стоїть слово даски

Пані Аліно, щиро дякуємо за зауваження. Помилку виправлено. Пишіть, будь ласка, ще, коли знайдете! З повагою, Admin

Опис: Олександр Кониський. "Молитва" (текст, ноти, відео)

Текст песни Микола Лисенко, Олександр Кониський – Молитва за Україну

Боже, Великий, Єдиний,

Нам Україну храни.

Волі і світу промінням

Світлом науки і знання

В чистій любові до краю

Дай доброго світа

Щастя – дай Боже народу

І многая, многая, літа.

Текст песни добавил: Аноним

• Тексты песенок /
• М /
• Микола Лисенко, Олександр Кониський /
• Молитва за Україну

• Видео Микола Лисенко, Олександр Кониський – Молитва за Україну:

• Права на тексты песен, переводы принадлежат их авторам.

  МОЛИТВА — Олександр Якович Кониський (1836-1900)

  Українська література 6 клас — Л. Т. Коваленко

  ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ

  Олександр Якович Кониський (1836-1900)

  Кожен вірянин щодня побожно звертається з молитвою до Господа. Молитва це велика духовна сила, яка очищає розум, заспокоює душу, вселяє надію. Молитва це розмова вірянина з Богом.

  У своєму творі «Молитва», яку О. Кониський написав у 1885 році, він попросив у Господа найсокровеннішого — хранити Україну від бід.

  Цей твір є високопатріотичним, його ще називають духовним гімном українського народу.

  «Молитву» також виконують як церковний гімн України. Музику до твору написав відомий український композитор Микола Лисенко.

  Боже великий, єдиний.

  Нам Україну храни,

  Волі і світу промінням

  Світлом науки і знання

  Нас, дітей, просвіти,

  В чистій любові до краю,

  Ти нас, Боже, зрости.

  Молимось, Боже єдиний.

  Нам Україну храни,

  Всі свої ласки-щедроти

  Ти на люд наш зверни.

  Дай йому волю, дай йому долю,

  Дай доброго світу,

  Щастя дай, Боже, народу

  І многая, многая літа.

  БУДЬ УВАЖНИМ ДО СЛОВА

  Осінети — освітити, зробити радісним.

  ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ

  1. Поясни, який настрій створює пісня. Які елементи твору допомагають створити такий настрій?

  2. Випиши з тексту пісні в зошит ужиті тут дієслова. Зверни увагу, що вони виражають прохання. Чому автор використав дієслова саме в такій формі?

  3. Назви слова, які надають твору урочистого звучання. Що означає вираз многая літа? Чому саме цими словами закінчується твір?

  4. Опиши, яким ти уявляєш ліричного героя твору. Яке його ставлення до Батьківщини? Відповідаючи, цитуй текст. пі сні.

  5. Прочитай народну легенду про дівчину-Україну. Проаналізуй, чи є зв’язок мі ж народною легендою і «Молитвою» О. Кониського.

  НАРОДНА ЛЕГЕНДА ПРО ДІВЧИНУ-УКРАЇНУ

  Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну і порядок, росіяни — владність, поляки — здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики… Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові мала вінок із червоної калини.

  — Хто ти? Чого плачеш? — запитав Господь.

  — Я — Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Брати мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів і сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

  — Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же допомогти тобі?

  Дівчин а хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.

  — Є в мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це — пісня.

  Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

  1. Поясни, чому пісню О. Кониського «Молитва» називають духовним гімном українців.

  2. Вивчи вірш «Молитва» напам’ять.

  МОЛИТВА — Олександр Якович Кониський (1836-1900)

  Related posts:

• Скорочено — МОЛИТВАСлова О. Кониського Боже великий, єдиний, Нам Україну храни, Волі і світла промінням Ти її осіни. Світлом науки і знання.
• МОЛИТВАУкраїнська література 6 клас ПІСНІ ЛІТЕРАТУРНОГО ПОХОДЖЕННЯ МОЛИТВА Боже Великий, Єдиний, Волі і світу промінням Нам Україну храни. Ти її.
• Народна легенда про дівчину-Україну І пісня О. Кониського «Молитва»Усна народна творчість є неоціненною культурною спадщиною, яку залишили нам наші пращури. Передаючись з вуст у вуста, народні твори змінювалися.
• КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДРКОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (псевд. — Олександр Переходовець, Верниволя, Галайда, Горовенко, Журавель та ін.; 18.08.1836, х. Переходівка, тепер с. Ніжинського р-ну Чернігівської.
• ОЛЕКСАНДР КОНИСЬКИЙОЛЕКСАНДР КОНИСЬКИЙ (1836-1900) Біографія Олександр Якович Кониський народився 18 серпня 1836 року на хуторі Переходівці Борзенського повіту Чернігівської губернії в.
• Україно — ти моя молитва11 клас «Україно — ти моя молитва» Василь Симоненко постав перед нами сурмачем молодого покоління, що дітьми-пастушками вийшло з воєнних.
• Молитва до мовиТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Молитва до мови Мово наша, Пресвята Богородице і Покровителько народу українського, дай мудрості і терпіння плекати.
• КОНИСЬКИЙ ГРИГОРІЙКОНИСЬКИЙ ГРИГОРІЙ (чернече ім’я Георгій; 20.11.1717, м. Ніжин — 13.02.1795, м. Могильов, Білорусь) — письменник, педагог, церковний і громадсько-культурний діяч.
• МОЛИТВА — Хорхе Луїс БорхесМОЛИТВА Мої вуста вимовляли й вимовлятимуть тисячі разів і обома мовами, мені рідними, отченаш, та я лише почасти розумію його.
• Мойсей — Іван Якович ФранкоІван Якович Франко (1856-1916 pp.) «Мойсей» Вершиною громадянської лірики Каменяра стала поема «Мойсей» (1905 р.). Для реалізації гостроактуальної суспільно-політичної проблеми.

  Молитва Олександра Кониського

  директор Історико-меморіального музею Михайла Грушевського

  “Можна любити Україну так, як її любив Кониський, але більш, як він, — любити не можна”, — говорили про відомого українського письменника, педагога й громадського діяча другої половини ХІХ століття Олександра Яковича Кониського його сучасники. Увесь свій вік він боронив інтереси українства, не йдучи на жодні компроміси, “будив сонних і письмом і словом”, горів любов’ю до України і цим вогнем запалював серця своїх численних духовних вихованців. За цим вогнем любові стояли реальні справи, а далекоглядність Кониського, його талант бачити перспективу і віра в те, що Україна своє осягне, вражають і сьогодні. Навіть свій найвідоміший твір, духовний гімн “Молитва за Україну”, що від 1885 року звучить в українських храмах, написав для дитячого хору. Він щиро вірив, що зі словами його молитви “Боже Великий, єдиний, Русь-Україну храни…” зростатимуть громадяни майбутньої незалежної держави. У серпні цього року виповнюється 180 років від його Дня народження.

  Олександр Кониський народився на Чернігівщині. Рано лишившися без батька, перші уроки грамоти отримав від матері й діда. Пізніше його відвезли до “Сирітського дому” в Чернігові. Там в 11 років почав писати вірші рідною мовою, за що його, першого учня, відрахували з місцевої гімназії. Не вдалося закінчити й Ніжинський ліцей: бідність і недуга очей змусили полишити навчання. Проте це не завадило Кониському проявити свій природний талант у літературі й громадських справах. На життя заробляв адвокатською практикою, склавши екстерном університетські іспити.

  Друга половина ХІХ століття увійшла в історію українського руху насамперед активною культурно-просвітньою діяльністю Громад, одним із лідерів яких був О. Я. Кониський. 1859 р., перебуваючи на судовій службі в Полтаві, став фундатором українських недільних шкіл і громадських бібліотек, автором перших підручників — “Українських прописів” та “Арихметики”. У цей же час гострив і своє публіцистичне перо, співпрацюючи з петербурзькою “Основою”. Пантелеймон Куліш, познайомившись у Полтаві з Олександром Кониським, застерігав: “Мусили його за руки держати, щоб з патріотизму не зашкодив собі, — і зашкодив таки”. За подвижницьку діяльність на ниві просвіти рідного народу та “українську пропаганду” 1863 р. його без суду заслали до Вологди, згодом ще далі — в Тотьму. Покарали не стільки за діяльність, скільки за переконання.

  Від 1872 р., поселившись у Києві, співпрацює з найавторитетнішою українською організацією — Старою Громадою, бере діяльну участь у редагуванні ліберальної міської газети “Киевский телеграф”. 1878 р. О. Кониського обирають гласним Київської міської думи, трибуну якої використовував для боротьби за культурно-освітні права українства: виступав за створення українських шкіл, писав петиції на захист рідної мови. Маючи безкомпромісну й нелегку вдачу, з часом розійшовся зі старогромадівцями, зосередивши свою енергію на співпраці з молоддю. Ініціював створення Громади при Київській духовній семінарії. Вірив, що висвячені семінаристи понесуть до людей Боже й рідне слово. Він же організував перше в Російській імперії українське видавниче товариство “Вік” (1895), яке розбудовував зі своїми духовними учнями: Василем Доманицьким, Олександром Лотоцьким, Сергієм Єфремовим, Федором Матушевським, Володимиром Дурдуківським та іншими. Київська оселя Олександра Яковича на сучасному бульварі Шевченка (будинок не зберігся, на його місці — споруда залізничних кас) стала справжнім “українським клубом”. Не було жодного свідомого українця, який мешкав чи навчався у Києві або приїздив до міста, хто б не завітав до Кониського і в добрі, і в лихі години його життя. Так, у своїх записниках занотував, що за місяць тяжкої недуги, що спіткала 1897 р., його відвідало 375 осіб.

  Кожен, хто бував у господі О. Кониського, згадував його унікальну книгозбірню. Завсідник цього “клубу” Михайло Грушевський відзначав: “Великим атракціоном була його бібліотека, зложена головно з українських видань… але на шафах, де вона містилась, причіплені були папірці з написами, що книжки можна читати… але додому вони не позичалися нікому”. Напис “книг з дому не даю” запам’ятався і Сергію Єфремову. Свою унікальну бібліотеку Олександр Кониський зберігав для нащадків.

  Прагнучи об’єднати всі українські сили, О.Кониський ініціював створення Загальноукраїнської організації (1897), від якої пішли численні політичні партії початку ХХ ст. Його справедливо називають одним із найактивніших і найпослідовніших речників ідеї Української академії наук. Він був не лише одним із фундаторів Товариства імені Шевченка у Львові (1873) та ініціатором перетворення його на Наукове товариство імені Шевченка (1892), а й стратегом цієї першої національної наукової інституції, послідовно обстоюючи думку про створення на базі НТШ Української академії наук. Для нього НТШ було “завжди незвичайно миле, як доброму батьковому серцю найлюбіший син”.

  Провідник ідеї національної єдності українців Галичини та Наддніпрянщини, патріот соборної України, Олександр Якович після Емського указу 1876 р., що поставив поза законом українське слово, книжку та українство взагалі, активно переносить свою діяльність у Галичину, називаючи її “літературною Січчю”. Поруч із Володимиром Антоновичем, Олександром Барвінським, Юліаном Романчуком став ідейним натхненником, “моральним батьком” політики українсько-польського порозуміння. Результатом досягнутої угоди була перша на українських землях кафедра історії України, заснована у Львівському університеті. Саме заходами О. Кониського 1894 р. професором цієї кафедри було затверджено 28-річного випускника Київського університету, його похресника в громадських справах Михайла Грушевського. В одному з листів до приятеля з Кубані він із гордістю писав: “І кафедра, і професор — цілком наші діти!”

  Олександра Кониського по праву вважають засновником шевченкознавства. Важко заперечити той факт, що статус націо­нального генія Тарас Шевченко отримав саме заходами Кониського. Реорганізуючи Товариство імені Шевченка як наукове, першочерговим завданням вважав написання життєпису того, чиє ім’я носить Товариство. Виконувати власну настанову випало самому. Він став автором найповнішої на кінець ХІХ ст. біографії Т. Шевченка, яку Іван Франко назвав найкращим пам’ятником і Шевченкові, і самому авторові. Поклав цим початок шевченкознавства. Мріяв видати щоденник і листи Кобзаря, зібравши найповнішу на кінець ХІХ ст. збірку кореспонденцій поета. Розшукував невидані автографи його творів, видрукував і “Пробу улаштовання хронології до творів Тараса Шевченка” з посвятою своєму духовному учневі М. Грушевському. Незавершені проекти продовжили його вихованці й сподвижники. О. Кониський — автор численних оповідань і публіцистичних праць, які за умов царської цензури підписував псевдонімами чи криптонімами, яких мав понад сотню, а серед них улюблений — “Верниволя”.

  Сутність усіх величних справ, до яких був причетний Олександр Кониський, актуальна і на початку ХХІ ст. У своїх щоденникових нотатках під назвою “Думки й помітки” 29 грудня 1883 р. це кредо він визначив так: “Всю вину… звертають у нас на політичний наш устрій і кажуть: “Вигоїти сей недуг може лишень Конституція”. Навряд чи так воно! Корінь лиха, неморальности лежить в природі тих людей: лихі добутки його можна зменшити лишень добрим моральним вихованням, а сего то у нас і Біг-ма, і ніяка Конституція не дасть його”.

  На могилі Олександра Кониського на Байковому кладовищі стоїть стилізований козацький хрест, до якого приходять помолитися за Україну та пом’янути її славного сина.

  • 
  • 
  • 
  • 
  • 
  • 
  • 
  • 

  Навігація записів

  Related posts

  • 

  Україні дарований син

  До скарбниці національної культури

  До скарбниці національної культури

  «Примір високого служіння українському Слову»

  «Примір високого служіння українському Слову»

  Leave a Comment Скасувати відповідь

  Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.

  Останнє число

  Передплата 2017

  (з доставкою і поштовими витратами):

  Поштовий індекс – 30617. Сторінка у каталозі – 73

  “Молитва за Україну”, (“Боже, великий, єдиний”). Микола Лисенко, Олександр Кониський

  

  Похожие видео

  “Молитва за Україну”, (“Боже, великий, єдиний”).

  Автори: Микола Лисенко, Олександр Кониський

  Виконавець: Хоровий ансамбль “Відродження”, диригент Мстислав Юрченко

  На нашому каналі слухайте пісні українською мовою, гуморески, весільні, застільні та жартівливі пісні,етнографічний фолк, казки, вірші, прозу і все, що пов’язане з українською ідентичністю.